Омана 1: психологія – це наука “ні про що”, тому психолог не робить нічого корисного.
Насправді: психологія є наукою світового масштабу, що перш за все покликана допомогти людині у вирішенні її внутрішніх проблем. Без допомоги відповідного фахівця – психолога – людині навряд чи вдасться зробити це самостійно.
Омана 2: психолог має виглядати як науковець та досвідчений фахівець.
Насправді: діяльність психолога мало пов’язана із зовнішніми ознаками, основні ознаки його фаху – це навченість та якість допомоги людям.
Омана 3: психолог у побуті має завжди поводитися виважено та любезно, інакше він – не психолог.
Насправді: поведінка психолога суворо регламентується лише під час його професійної діяльності, у побуті ж він має право бути і є звичайною людиною.
Омана 4: людина спроможна розібратися з усіма своїми внутрішніми проблемами не гірше за психолога.
Насправді: внутрішній світ людини надзвичайно складний, тому через ненавченість та суб’єктивність вона спроможна самостійно вирішити свої внутрішні проблеми лише у поодиноких найпростіших випадках. Для професійної допомоги їй у цьому й існують такі фахівці як психологи.
Омана 5: алкоголь та бесіда з товаришами допомагають розв’язати проблеми не гірше за психолога.
Насправді: алкоголь не вирішує проблему, а лише допомагає на деякий час забути про неї. Товариші загалом можуть надати лише дружні, але некомпетентні поради. Якщо ж людина воліє по-справжньому вирішити проблему, то з цим – як і у будь-якій справі – краще звернутися до фахівця.
Омана 6: того, хто звернувся до психолога, вважатимуть психічно хворим.
Насправді: діагноз щодо психічної хвороби ставить психіатр. Психолог же лише допомагає людині знайти відповіді на свої внутрішні невирішені питання, владнати певні проблеми – і не більше того. Звернутися за допомогою або порадою у будь-якій справі – природно.
Омана 7: психолог діє нав'язливо, обов'язково почне “лізти в душу”, копирсатися у потаємних думках.
Насправді: психолог не нав'язується людям! І навіть під час бесіди він не випитує у людини нічого такого, що вона сама б не хотіла повідомити. У деяких випадках він взагалі нічого не говорить і не питає – лише слухає! А людина є абсолютно вільною у тому, щоб повідомити психологу лише те, що вважає за потрібне.
Омана 8: психолог просто не здатний допомогти людині, адже йому не довелося пережити те, що пережила вона (перш за все, участь у бойових діях).
Насправді: психолог володіє фаховими знаннями щодо владнання найрізноманітніших життєвих ситуацій, тому у нього немає потреби ще й побувати у схожих ситаціях. До того ж, багато військових психологів мають досвід безпосередньої участі у бойових діях.
Омана 9: якщо звернутися до психолога, то він почне примушувати виконувати всілякі дурні вправи.
Насправді: у переважній більшості випадків уся взаємодія людини з психологом полягає у одній або декількох бесідах з ним – і не більше того.
Омана 10: психолог може дізнатися про те, що я волів би приховати, та повідомити це іншим.
Насправді: як вже йшлося вище, людина є абсолютно вільною у тому, щоб повідомити психологу лише те, що вважає за потрібне. Водночас, психологу заборонено повідомляти будь-які конфіденційні відомості про людину іншим.

Насправді: психологія є наукою світового масштабу, що перш за все покликана допомогти людині у вирішенні її внутрішніх проблем. Без допомоги відповідного фахівця – психолога – людині навряд чи вдасться зробити це самостійно.
Омана 2: психолог має виглядати як науковець та досвідчений фахівець.
Насправді: діяльність психолога мало пов’язана із зовнішніми ознаками, основні ознаки його фаху – це навченість та якість допомоги людям.
Омана 3: психолог у побуті має завжди поводитися виважено та любезно, інакше він – не психолог.
Насправді: поведінка психолога суворо регламентується лише під час його професійної діяльності, у побуті ж він має право бути і є звичайною людиною.
Омана 4: людина спроможна розібратися з усіма своїми внутрішніми проблемами не гірше за психолога.
Насправді: внутрішній світ людини надзвичайно складний, тому через ненавченість та суб’єктивність вона спроможна самостійно вирішити свої внутрішні проблеми лише у поодиноких найпростіших випадках. Для професійної допомоги їй у цьому й існують такі фахівці як психологи.
Омана 5: алкоголь та бесіда з товаришами допомагають розв’язати проблеми не гірше за психолога.
Насправді: алкоголь не вирішує проблему, а лише допомагає на деякий час забути про неї. Товариші загалом можуть надати лише дружні, але некомпетентні поради. Якщо ж людина воліє по-справжньому вирішити проблему, то з цим – як і у будь-якій справі – краще звернутися до фахівця.
Омана 6: того, хто звернувся до психолога, вважатимуть психічно хворим.
Насправді: діагноз щодо психічної хвороби ставить психіатр. Психолог же лише допомагає людині знайти відповіді на свої внутрішні невирішені питання, владнати певні проблеми – і не більше того. Звернутися за допомогою або порадою у будь-якій справі – природно.
Омана 7: психолог діє нав'язливо, обов'язково почне “лізти в душу”, копирсатися у потаємних думках.
Насправді: психолог не нав'язується людям! І навіть під час бесіди він не випитує у людини нічого такого, що вона сама б не хотіла повідомити. У деяких випадках він взагалі нічого не говорить і не питає – лише слухає! А людина є абсолютно вільною у тому, щоб повідомити психологу лише те, що вважає за потрібне.
Омана 8: психолог просто не здатний допомогти людині, адже йому не довелося пережити те, що пережила вона (перш за все, участь у бойових діях).
Насправді: психолог володіє фаховими знаннями щодо владнання найрізноманітніших життєвих ситуацій, тому у нього немає потреби ще й побувати у схожих ситаціях. До того ж, багато військових психологів мають досвід безпосередньої участі у бойових діях.
Омана 9: якщо звернутися до психолога, то він почне примушувати виконувати всілякі дурні вправи.
Насправді: у переважній більшості випадків уся взаємодія людини з психологом полягає у одній або декількох бесідах з ним – і не більше того.
Омана 10: психолог може дізнатися про те, що я волів би приховати, та повідомити це іншим.
Насправді: як вже йшлося вище, людина є абсолютно вільною у тому, щоб повідомити психологу лише те, що вважає за потрібне. Водночас, психологу заборонено повідомляти будь-які конфіденційні відомості про людину іншим.

Tags: