СКАЖИ МЕНІ, МІЙ ПРЕЗИДЕНТЕ

[dagrael]

- Скажи мені, мій президенте,
За що загинув я?..
Чи ти назвеш це “прикрим інцидентом”,
І просто най приме мене земля?..

Скажи, за що згорів я в танку
У лютому пекельному бою,
І не побачив вже наступного світанку?
Бо бився ж начебто за землю я свою…

Скажи, чому ота земля, кроплена кров’ю,
Вже нині начебто й не наша,
І де стояли ми до Неньки із любов’ю –
Там нині ворог пляше?..

- Й мені скажи, за що спіймав я кулю?!
Вітчизну ж захищав, щоб ворогу не дати!
Що в підсумку? Народ отримав дулю,
Бо треба просто “перестать стріляти”?!..

- Скажи й мені… та не понтуйся, тихше…
За що уламок в груди я зловив,
І діточок сиротами залишив –
За те, щоб ти Вкраїну звірам злив???

Ніхто із нас не прагнув воювати,
Але ж то наші, українські терени!..
І їх від ворогів все ж треба захищати,
А не лишати на поталу сатані…

І ти надаш нам відповідь, гаранте,
Нам, що з небес тебе питають!..
Питають мертві – попитають і живі,
Бо українці так питання не лишають…