Сумно...

[dagrael]

Смалю на балконі.
Третій поверх, просто перед вікнами - лапаті гілки символу Києва, каштана. Зотлілі, пожовклі "свічки", ті, що мали перетворитися на сузір*я маленьких кілких "їжачків"...
"Іжачків" майже немає. У полі зору - лише поодинокі пухнастики, і з півсотні обпечених паличок. Одна з них на моїх очах безсило падає додолу, и розсипається на розпеченому асфальті порохом...
Сумно... Так само, як і у політичному житті України.

Comments

[ernestine_16]

Ми в дитинстві збирали ті пухнастики, клали у воду, вона ставала темною, і ми так робили ляльковий чай.
Якщо не можеш змінити, треба прийняти.
Це просто такий собі ляльковий чай. А спрвжнє життя створюється окремо від ляльок

[dagrael]

Не прийняти, а змінити відношення, так? І це не ляльковий чай, а власне життя й є.

[ernestine_16]

Ну, змінити ставлення, так.
Жаль, дуже жаль, що часу замало. Молоді ще можуть чогось дочекатися