Він знав.
Він усе знав і бачив наперед. І чітко висловлював те, що є - і має бути. Зараз я вкотре слухаю його, і, загорнувшись у свою фронтову фліску, - плачу. Й не стидаюся того, бо то є нормально. Нормальна реакція на слова і посили нашого народного митця, царство йому небесне...
Він знав...
Він знав...
Tags:
(no subject)
12/12/2016 03:32 (UTC)Зараз полегшало, бо зменьшився алкоголь у крові. ) Ти зараз не вдома?
P.S. Один з привідів, чому викинула свої вірші, це те що вони викликали надто багато емоцій та іноді навіть сльози у інших. (сотні віршів російською, українською, англійською)
Вирішила тоді, якщо не можеш викликати посмішку, то така творчість потрібна лише смітнику, що краще використовувати прозу, якщо вона може допомогти щось вирішити/змінити.
Тому не плач, це не те що бажав би Андрій К.
Живі повинні бути дужими. :-)
(no subject)
12/12/2016 08:01 (UTC)Плакати де-інколи необхідно. Сльози - це те, що у підсумку робить тебе сильним. Повір мені.
(no subject)
12/12/2016 16:19 (UTC)Ти правий. Але, як персональний блазень приписую 2 комедії або 5 жартів в день. Та з собою збірку анекдотів для колективного читання. :-)
Пам'яті українського барда і пророка - Андрія Кузьме
12/12/2016 03:33 (UTC)