![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
"Всі зібралися за столом і поговорили"...
Потім змінили конфігурацію співбесідників, запросили посадовців і поговорили ще раз, повечеряли разом, і навіть дали спільну прес-конференцію, політичне врегулювання україно-російського конфлікту на Донбасі залишилось приблизно там, де було і вчора.
У тому, що сторони не домовляться про виведення російських військ, не сумнівався ніхто. Так і трапилося. Дискусію про це, здається, ніхто всерйоз і не вів – все обмежилося заявою Зеленського. Яка, схоже, мала на меті допомогти йому у внутрішньополітичній ситуації і всі присутні чітко це розуміли. Так само ніхто всерйоз не говорив стосовно Криму.
Путін все так само наполягає на тому, що "місцеві вибори" слід провести на територіях, контрольованих сепаратистами та російськими військами. Легітимізувавши "продукти" цих виборів, як рівноправну частину українського самоврядування, та ще й з розширеними правами. Після чого, можливо, хтось комусь якийсь контроль над українсько-російським кордоном і передасть. Чи то "міліція ДНР" - "прикордонникам ДНР", чи хтось інший – комусь іншому.
А Зеленський таки розуміє, що за умов присутності іноземних збройних сил на Донбасі будуть не вибори, а якийсь фарс. І якщо він спробує цей фарс ухвалити, наступними можуть стати позачергові президентські вибори на решті території України.
Також фактично зірвані домовленості стосовно подальшого розведення військ.
Себто миттєвого повторення досвіду "експериментальних" ділянок по всій лінії зіткнення, ніхто, звичайно, теж не чекав. Але рішення розвести війська тільки в трьох наступних "пілотних" точках впродовж наступних чотирьох місяців має просто незрозумілий сенс.
Єдиним проривом в цій ситуації можна назвати тільки згоду на обмін полоненими в форматі "всіх на всіх"...
Потім змінили конфігурацію співбесідників, запросили посадовців і поговорили ще раз, повечеряли разом, і навіть дали спільну прес-конференцію, політичне врегулювання україно-російського конфлікту на Донбасі залишилось приблизно там, де було і вчора.
У тому, що сторони не домовляться про виведення російських військ, не сумнівався ніхто. Так і трапилося. Дискусію про це, здається, ніхто всерйоз і не вів – все обмежилося заявою Зеленського. Яка, схоже, мала на меті допомогти йому у внутрішньополітичній ситуації і всі присутні чітко це розуміли. Так само ніхто всерйоз не говорив стосовно Криму.
Путін все так само наполягає на тому, що "місцеві вибори" слід провести на територіях, контрольованих сепаратистами та російськими військами. Легітимізувавши "продукти" цих виборів, як рівноправну частину українського самоврядування, та ще й з розширеними правами. Після чого, можливо, хтось комусь якийсь контроль над українсько-російським кордоном і передасть. Чи то "міліція ДНР" - "прикордонникам ДНР", чи хтось інший – комусь іншому.
А Зеленський таки розуміє, що за умов присутності іноземних збройних сил на Донбасі будуть не вибори, а якийсь фарс. І якщо він спробує цей фарс ухвалити, наступними можуть стати позачергові президентські вибори на решті території України.
Також фактично зірвані домовленості стосовно подальшого розведення військ.
Себто миттєвого повторення досвіду "експериментальних" ділянок по всій лінії зіткнення, ніхто, звичайно, теж не чекав. Але рішення розвести війська тільки в трьох наступних "пілотних" точках впродовж наступних чотирьох місяців має просто незрозумілий сенс.
Єдиним проривом в цій ситуації можна назвати тільки згоду на обмін полоненими в форматі "всіх на всіх"...
Tags: